Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

гірше за все

  • 1 все

    все, усе (усилительно всеньке), всячина. [Всеньке добро наше згоріло. Так і в усячині (Тесл.) = так и во всём]. Всё решительно, совершенно всё - геть усе, чисто все, геть чисто все, все до крихти, дочиста, усісіньке. Свалить всё вместе - гамузом скласти. [Склав усе гамузом, а воно й поплямилося]. Всё в совокупности - все гуртом, все загалом. Больше всего - над усе, більш за все, (мучит.) найгірше. [Це й мучить найгірше]. Вот и всё, да и всё тут - та й годі, та й край, та й решта. Обо всём - про все, за все. Без всего - без нічого. [Пішов з дому без нічого]. Всё-таки, а всё-таки, а всё же - а таки, проте, а проте, в тім, а в тім, все-ж, а все-ж. Только и всего (= да и конец) - та й по всьому. Всё только - все. [Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно]. Всё (для обознач. продолжительн. действия) - все, одно. [Вона все ходить, з уст ні пари (Шевч.). Був собі купець, він усе їздив морем]. См. Весь и Всегда.
    * * *
    см. весь

    Русско-украинский словарь > все

  • 2 worst

    1. n
    найгірше
    2. adj (sup від bad)
    1) найгірший
    2) запеклий, найлютіший, найсильніший

    to put to the worst — завдати поразки; розгромити (противника)

    do your worst! — робіть, що хочете, я вас не боюся!

    3. adv (sup від badly)
    1) найгірше
    2) найбільше; найсильніше
    3) найменше, менш за все
    4. v
    1) перемогти; розбити, розгромити (когось); завдати поразки
    2) погіршувати
    * * *
    I n

    to suppose /to assume/ the worst — очікувати найгірше

    the worst of it is that... — гірше за все те, що...

    if the worst comes to the worst — в найгіршому випадку, якщо ( навіть) трапиться найгірше

    at (the) worst — в найгіршому випадку

    to make the worst of smth — дивитися на що-н. песимістично; виходити з найгіршого варіанту

    to get the worst of it — потерпіти жорстоку поразку; опинитися в найгіршому становищі

    to give one the worst of it — нанести поразку; жорстоко обманути

    do your worst! — робіть що хочете, я вас не боюся!

    II a
    1) superl від bad

    bis worst mistake — його найбільша /найсерйозніша/ помилка

    the worst kind of — страшенний. запеклий

    (in) the worst way — cл. дуже сильно, надзвичайно

    III adv
    1) superl від badly; a

    Tom played (the) worst — Том грав гірше всіх

    we were the worst treated — з нами поводилися гірше, ніж з кимби не було

    3) найбільше; сильніше за все

    that frightened me worst of all — це мене налякало більше всього; найменше, менше всього

    IV v
    перемогти, розбити (кого-н.); нанести поразку

    English-Ukrainian dictionary > worst

  • 3 worst

    I n

    to suppose /to assume/ the worst — очікувати найгірше

    the worst of it is that... — гірше за все те, що...

    if the worst comes to the worst — в найгіршому випадку, якщо ( навіть) трапиться найгірше

    at (the) worst — в найгіршому випадку

    to make the worst of smth — дивитися на що-н. песимістично; виходити з найгіршого варіанту

    to get the worst of it — потерпіти жорстоку поразку; опинитися в найгіршому становищі

    to give one the worst of it — нанести поразку; жорстоко обманути

    do your worst! — робіть що хочете, я вас не боюся!

    II a
    1) superl від bad

    bis worst mistake — його найбільша /найсерйозніша/ помилка

    the worst kind of — страшенний. запеклий

    (in) the worst way — cл. дуже сильно, надзвичайно

    III adv
    1) superl від badly; a

    Tom played (the) worst — Том грав гірше всіх

    we were the worst treated — з нами поводилися гірше, ніж з кимби не було

    3) найбільше; сильніше за все

    that frightened me worst of all — це мене налякало більше всього; найменше, менше всього

    IV v
    перемогти, розбити (кого-н.); нанести поразку

    English-Ukrainian dictionary > worst

  • 4 всё

    все, усе (усилительно всеньке), всячина. [Всеньке добро наше згоріло. Так і в усячині (Тесл.) = так и во всём]. Всё решительно, совершенно всё - геть усе, чисто все, геть чисто все, все до крихти, дочиста, усісіньке. Свалить всё вместе - гамузом скласти. [Склав усе гамузом, а воно й поплямилося]. Всё в совокупности - все гуртом, все загалом. Больше всего - над усе, більш за все, (мучит.) найгірше. [Це й мучить найгірше]. Вот и всё, да и всё тут - та й годі, та й край, та й решта. Обо всём - про все, за все. Без всего - без нічого. [Пішов з дому без нічого]. Всё-таки, а всё-таки, а всё же - а таки, проте, а проте, в тім, а в тім, все-ж, а все-ж. Только и всего (= да и конец) - та й по всьому. Всё только - все. [Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно]. Всё (для обознач. продолжительн. действия) - все, одно. [Вона все ходить, з уст ні пари (Шевч.). Був собі купець, він усе їздив морем]. См. Весь и Всегда.
    * * *
    I см. весь II нареч.
    усе́; ( всё время) весь (уве́сь, ввесь) час; ( до сих пор) до́сі; (в сочетании со сравнительной степенью и глаголами со значением нарастания качества) деда́лі, щода́лі

    всё ж, всё же — все ж, все́-таки́; ( однако) проте́

    Русско-украинский словарь > всё

  • 5 worse

    1. n
    гірше
    2. adj (comp від bad)
    (ще) гірший
    3. adv (comp від badly)
    (ще) гірше; сильніше; більше

    the remedy is worse than useless — ці ліки не тільки некорисні, а й небезпечні

    none the worse — аж ніяк не менше; ще сильніше

    you might do worseрозм. що ж, це непогано

    * * *
    I n

    to go from bad to worse — ставати все гірше, гірше

    a change /a turn/ for the worse — зміна на гірше

    worse cannot happen — нічого гіршого трапитися не може; I've seen worse, I've been through worse ( than that) я ще е не таке бачив

    to be the worse for wear — постраждати від чого-н., носити на собі сліди чого-н.

    to be none the worse for smth — зовсім не постраждати від чого-н.

    II a
    1) compar див. bad; adj
    2) гірший; (ще) гірше

    to make matters worse..., — в довершення всього /всіх неприємностей/...; what is worse... що гірше..,; it's not a bad mark, but it's worse than your usual one це непогана оцінка, але гірше звичайної

    3) compar від ill; adj; в гіршому стані ( здоров'я)

    I've got to go, worse luck — на жаль, мені час йти

    III adv
    2) (ще) гірше

    you are playing worse than you did last week — ви граєте гірше, ніж минулого тижня

    the remedy is worse than useless — ці ліки не тільки не допомагають, але е шкодять

    3) сильніше, більше

    I hate [fear]him worse than before — я його ще сильніше ненавиджу [ще більше боюся]

    none the worse — нітрохи не менше; ще сильніше

    English-Ukrainian dictionary > worse

  • 6 worse

    I n

    to go from bad to worse — ставати все гірше, гірше

    a change /a turn/ for the worse — зміна на гірше

    worse cannot happen — нічого гіршого трапитися не може; I've seen worse, I've been through worse ( than that) я ще е не таке бачив

    to be the worse for wear — постраждати від чого-н., носити на собі сліди чого-н.

    to be none the worse for smth — зовсім не постраждати від чого-н.

    II a
    1) compar див. bad; adj
    2) гірший; (ще) гірше

    to make matters worse..., — в довершення всього /всіх неприємностей/...; what is worse... що гірше..,; it's not a bad mark, but it's worse than your usual one це непогана оцінка, але гірше звичайної

    3) compar від ill; adj; в гіршому стані ( здоров'я)

    I've got to go, worse luck — на жаль, мені час йти

    III adv
    2) (ще) гірше

    you are playing worse than you did last week — ви граєте гірше, ніж минулого тижня

    the remedy is worse than useless — ці ліки не тільки не допомагають, але е шкодять

    3) сильніше, більше

    I hate [fear]him worse than before — я його ще сильніше ненавиджу [ще більше боюся]

    none the worse — нітрохи не менше; ще сильніше

    English-Ukrainian dictionary > worse

  • 7 каждый

    1) (всякий, все) кожний, кожен, (диал.) кождий, (всякий) усякий, усяк, (без обозн. лица) кожне, кожде, усяке. [Тільки товариша мого кожен міг-би впізнати (Коцюб.). Кожда квітка кидала йому одну перлу під ноги (Самійл.). Сяду з челяддю обідати - кожне од мене ніс верне (Коцюб.). Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. На -дую душу приходится - на кожного припадає. -дый, кто (сделает это) - кожне, що (це вчинить). -дый без исключения - кожнісінький, кождісінький, кожне без ви(й)нятку. [Поновляв я в своїй пам'яті аж до найменшої дрібниці, аж до кожнісінького слівця (Крим.)]. На -дом шагу - на кожнім кроці; що не крок, (то)… С - дого (по раскладке) - від душі. [На сході постановили: покупити машину в Київі, а гроші на це зібрати од душі (Звин.)];
    2) (и тот и другой и третий, каждый следующий) кожний, кожен, кождий. [Один чоловік нараяв їй іти до кожного (судді) додому (Квітка). У кождій палі угорі дірка продовбана (Квітка)]. -дого десятого (пороть) - що-десятого (бити, сікти). дый из нас - кожний (кожне) з нас. Календарь на -дый месяц - календар на кожний (кожен) місяць. На -дые два, три (приходится) - що два, що три, то й… [Що п'ять верстов, то й коршомка (Рудан.)]. На -дый (что ни… то и) - що… то. [Що байрак, то й козак (Приказка)]. При -дом выезде - при кожнім виїзді. -дые пять станций буфет - що п'ять станцій буфет; буфет - що (кожні) п'ять станцій. С -дым разом (чем далее) - де-далі, чим-раз. [Де-далі все трудніше і трудніше ставало знайти якусь роботу (Коцюб.)];
    3) (в обознач. времени) кожний, кожен, кождий, що; а) именит., вин. и твор. пад. (-дый, -дую, -дым) передаётся через род. или именит. п. (кожен, кожного, кожної) или «що» с род. или именит. п. [Кожної неділі ходили в гості (Ніков.). Кожних чверть (що-чверть) години нюхав табаку (Херсонщ.). Що- день божий довбе ребра (Шевч.) Чуже поле поливають що-дня і що-ночі (Шевч.). Тужу-ж я тужу що-день, що-година (Чуб.)]. -дый раз, час, день, вечер, месяц, год - що-разу, що-раз, раз-у-раз, (постоянно) усе, (ежечасно) що-година, що-години, що-дня, що-день, день-у- день, день-при-день, що-вечір, що-вечора, що-місяця, що-рік, що-року. -дую ночь, минуту, неделю - що-ночи, що-тижня, що-хвалини. -дым летом - кожного літа, що-літа, що-літо. -дое утро, воскресенье - що-ранку, кожного ранку, кожен ранок, що-неділі, що-неділя; б) вин. пад. с предлогом «в», «через» (-дый, -дую) и твор. пад. с предл. «с» передаётся род. пад. с предл. «за» или род. без предлога от «кожний» или «що» с род. или именит. падежём. [За кожної доби бували катастрофи (Ніков.). Кожної хвилини я готовий (Крим.) Кожних пів- години. До церкви ходив що-другої неділі (Стеф.)]. В -дую среду (приходите) - кожної середи (приходьте). В -дую минуту - кожної хвилини, (гал.) в кождій хвилі. Через -дый понедельник - що-другого понеділка. С -дым годом - що-рік, що-року, що-году, від року в рік. С -дой минутой - що-хвилина. С -дым разом (хуже) - що-раз (то гірше), чим-раз (гірше), (за) кожного разу (все гірше).
    * * *
    ко́жний, кратк. ф. ко́жен, -жна, -жне, усилит. кожні́сінький; ( всякий) уся́кий; (в сочетании с существительными, преим. обозначающими отрезок времени, обычно передаётся наречием с первой составной частью що...)

    \каждый ую весну́ — щовесни́, ко́жної весни́, ко́жну весну́

    \каждыйые два дня — що два дні, ко́жні два дні

    Русско-украинский словарь > каждый

  • 8 all

    1. adj
    1) весь, вся, все; цілий
    2) всякий, всілякий, будь-який
    3) найбільший, граничний
    4) який-небудь, який би то не було
    2. adv
    1) цілком, повністю
    2) спорт., розм. рівно, порівну (про рахунок)

    love all — по нулю, 0:0

    3) (all-) все-
    3. pron indef.
    1) всі
    2) все

    all is well — все гаразд, все в порядку

    all is well that ends wellприсл. все добре, що добре кінчається; кінець — ділу вінець

    one and all, each and all — всі до одного

    all and sundry, one and all — всі без винятку, всі до одного, всі підряд

    in all — всього, разом

    all in all — у підсумку, загалом

    not at all — анітрохи, аніскільки; будь ласка, нема за що (у відповідь на «дякую»)

    all but — майже, трохи не

    at all — взагалі, зовсім, цілком

    I shall be late if I come at all — я спізнюся, якщо взагалі прийду

    he is not quite all there — він не при своєму розумі; у нього бракує клепки в голові

    all the same — все одно, байдуже

    * * *
    I n
    1) ( часто All) все суще; світ, всесвіт
    2) найдорожче або найцінніше для кого-небудь
    II a
    1) весь, цілий, вся, усе; усі
    2) усякий, усілякий; кожний; будь-який
    3) весь, найбільший, граничний; максимально можливий
    4) який-небудь, який би то не було
    5) емоц.- посил. весь
    III adv
    1) цілком, повністю; зовсім; тільки, нічого крім, винятково
    2) cпopт.; жapг. порівну, рівно ( про рахунок)

    love all — по нулю, 0: 0

    all alongрозм. увесь час, завжди

    all round, all around — навкруги, з усіх боків

    all through — усе повністю, до кінця

    all at once — раптом, відразу, раптово; одночасно

    all of a sudden — раптом, зненацька

    all the better [worse] — тим краще [гірше]

    all the same — байдуже, однаково

    all there — пильний, завжди напоготові

    not all there — придуркуватий, дурнуватий

    all upпoлiгp. ( повністю) набраний; безнадійний

    IV indef; pron
    1) усі; усе

    all of yci; yce. best of all — найкраще; найбільше

    one and all, each and all — усі до одного

    not at all — нітрохи; будь ласка, не варто подяки

    nothing at all — зовсім нічого; дурниця

    and all;, — все інше;, так далі, тощо

    in all — усього, в цілому

    English-Ukrainian dictionary > all

  • 9 пуще

    гірш(е), горіше, дужче, більш(е). [Ще гірше полюбив (Грінч.). Чоловік ще й гірше злякався (Рудч.). Не слуха жаба, дметься гірш, - все думає, що стане більш (Гліб.). А він ще гірш почав кричати (Сл. Левч.)]. -ще всего - гірше, горіше, більш усього и від усього, найпаче, найбільше, над усе. Кричи -ще, чтоб услышали - кричи дужче, щоб почули. Он пьет -ще прежняго - він п'є ще горіше (гірше), як колись. Я боюсь его -ще смерти - боюся його більш (гірш) від смерти. Я люблю музыку -ще всего - над усе люблю музику. Но что меня сердит -ще всего, так это… - але що мене найбільше гнівить, так це…
    * * *
    нареч.
    бі́льше, більш; ( сильнее) ду́жче; ( лучше) кра́ще; (горше) гі́рше, гірш

    Русско-украинский словарь > пуще

  • 10 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 11 более

    більше, більш, гірше, над. [Ми ще гірше дивувалися. Тому чоловікові уже над сто літ. Над смерть біди не буде]. Тем более - надто, тим паче, поготів, і потім (ставится в конце фразы). [Коли щеня не задавив, мене не займе поготів]. Чем более - тем более - де-далі, то все більш. Более-менее - здебільша, здебільшого. [Поприбирав у хаті здебільшого]. Более или менее - більш-менш, більше-менше. [Став більше-менше незалежний від батька]. Всё более и более - що[чим]-раз більше, все геть та й геть. Более всего - (най)більш за все, (най)більш од усього, найпаче, найбільш. Более того - ще-ж і надто, ще й більш од того. Как можно более - що-найбільш(е), як-найбільш(е), як-мога більше.
    * * *
    1) бі́льше, більш
    2)

    \более си́льный — сильні́ший, більш си́льний

    \более развито́й — більш розви́нений, розви́неніший

    \более укреплённый — більш укрі́плений

    \более че́го — (с указанием на превышение какой-л. нормы, меры) по́над що

    тем \более — тим бі́льше, тим па́че, поготі́в

    Русско-украинский словарь > более

  • 12 прежде

    1) нар. - перш(е), передніше, давніш(е), передше, уперед, попереду, передом, (диал.) перво[е]; срв. Раньше, Некогда. [Було так перш, - тепер дивись (Шевч.). Ой чом тепер не так, як перше було (Чуб.). З сестрами я й передніше не ладнав (Грінч.). Передше я йому вірив, а тепер - ні (Звин.). Любить мене, як уперед (Франко)]. Как и -де - як (і) перш (давніше);
    2) (сперва, сначала) перш(е), спершу, уперед; см. Сперва, Сначала. [Не дам мняса - давай перше гроші (Руд.). Тепер на душу припадає удвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.)] Прежде чем, -де нежели - перш(е) ніж (як), передніше (передше) як (ніж), (полон.) нім. [Я побачусь з вами перш, ніж ви поїдете];
    3) предл. с род. п. - перше, передше від (за) кого, від (за) чого и просто кого, чого, поперше, поперед, навперед кого, чого. [Вона теє перше його зачувала (Макс.). Ми не побрались вони поперше нас (М. В.). Я тут був сів передше од вас Крим.)]. Прежде всего - найперше, що - найперше, на[в]самперед, найсамперед, передусім, передовсім, перш (передніше) за все (від усього), найпоперідь, найупередь, самоперше, (о речи) першим словом, (о действии) першим ділом. [Першим словом Антосьо поспитав, чи є баштан (Свидн.)]. Прежде окончания года - перш як рік минув (мине), перш як вийшов (вийде) рік. Прежде времени - передчасно, дочасу; см. Преждевременно. Лень -де нас родилась - ліньки поперед нас народились. Моя жалоба подана -де вашей - мою скаргу подано поперед вашої (перш за вашу и від вашої).
    * * *
    1) нареч. ( некогда) коли́сь, коли́сь-то; ( до этого времени) пе́рше, перш, попе́реду; ( раньше) давні́ше, давні́ш, рані́ше, рані́ш; передні́ше, передні́ш; диал. пере́дше
    2) нареч. ( сначала) споча́тку; ( сперва) спе́ршу, сперш, пе́рше, перш; ( вперед) попе́реду, попере́д
    3) предл. с род. п. ( до чего) до (чого); ( перед чем) пе́ред (чим)
    4) предл. с род. п. ( раньше кого) рані́ше, рані́ш, пе́рше, перш (за кого, від кого, кого)

    Русско-украинский словарь > прежде

  • 13 bad

    1. n
    1) дефіцит, борг, £500 to the bad — дефіцит (борг) у 500 фунтів стерлінгів
    2) (the bad) збірн. погані люди
    3) невдача; нещастя, лихо
    4) збиток, to the bad — на збиток
    5) загибель; руйнування

    to go to the bad — пропасти, загинути; збитися з пуття

    from bad to worse — все гірше й гірше; із вогню та в полум'я

    2. adj (comp worse, sup worst)
    1) поганий, кепський, негарний

    bad landsамер. неродючі землі

    2) зіпсований, гнилий, недоброякісний, неповноцінний
    3) аморальний, порочний; розбещений

    bad manамер. бандит

    4) непристойний
    5) нещирий, нечесний
    6) неприємний, бридкий, огидний
    7) несприятливий, непідхожий; шкідливий
    8) фальшивий, підроблений, недійсний
    9) неправильний, помилковий, неточний, хибний

    bad grammar — граматична помилка; неграмотна мова

    bad shot — промах, здогадка невлад

    10) невдалий

    bad picture — кім. фотографічний брак; незадовільна якість зображення

    11) нездібний, нетямущий, невмілий

    to be bad at tennisпогано (невміло) грати в теніс

    12) сильний, гострий, великий, інтенсивний
    13) злий, злісний, зловісний

    bad character (egg, hat, lot, penny, sort) — мерзенна людина, безпутна особа, негідник, шахрай

    bad case — тяжкий випадок; тяжкий хворий

    bad form — вульгарність, невихованість

    bad blood — ворожнеча, сварка, антагонізм

    with a bad grace — неохоче, непривітно, нелюб'язно

    to feel bad about smth. — турбуватися про щось, відчувати докори сумління, шкодувати про щось

    to be taken bad, to have it bad — тяжко захворіти, дуже захопитися чимсь

    to be in bad — бути в біді, бути в немилості

    3. adv розм.
    погано, кепсько; дуже, вкрай; інтенсивно
    4. v заст. past від bid
    * * *
    I [bʒd] n
    2) поганий стан, якість
    3) ( the bad) лиходії
    4) фін. проф. дефіцит
    5)

    to be in bad — бути в біді; не подобатися; бути в немилості

    II [bʒd] a
    (worse; worst)
    1) поганий; кепський
    2) із запереченням, пepeв. непоганий
    3) аморальний; розбещений; порочний; непристойний
    4) гнилий; зіпсований, недоброякісний
    5) неповноцінний, неякісний, з дефектами
    7) нещирий; нечесний
    8) неприємний; противний
    9) ( часто for) несприятливий; непідходящий; шкідливий
    10) фальшивий, підроблений; недійсний
    11) невірний, хибний; неправильний; неточний; помилковий

    bad ticketcл. невдала ставка ( на перегонах)

    13) (at) невмілий, нездатний
    14) сильний, гострий; великий; інтенсивний

    bad cold — сильна нежить; сильна застуда

    15) злий, злобний; зловісний
    17) aмep.; cл. відмінний, чудовий; першокласний
    18)

    a bad character — мерзенна особа, негідник; непутяща людина

    bad form — невихованість, вульгарність, погані манери

    to be in smb 's bad books — бути у кого-небудь на поганому рахунку

    III [bʒd] див. badly II IV [bʒd]
    apx. past від bid II

    English-Ukrainian dictionary > bad

  • 14 from

    prep
    1) у просторовому значенні — від, з, із
    2) вказує на відправну точку або відстань — від, з, на
    3) вказує на часові відношення — з, від, через
    4) вказує на джерело, походження тощо — від, з

    he is from Kyivвін (родом) із Києва

    5) вказує на матеріал, речовину, з яких щось виготовляють — з, із
    6) вказує на особу, у якої щось купують, одержують — у
    7) вказує на відтворення з оригіналу, на переклад з мови тощо — з
    8) вказує на причину, підставу для дії — від, з, через

    to do smth. from necessity — робити щось через необхідність

    9) вказує на захист, звільнення, розлучення, утримання від чогось — від, з
    10) показує співставлення, розрізнення — від

    can you tell him from his brother? — ви можете відрізнити його від його брата?; ви можете сказати, де він, а де його брат?

    from above — зверху, згори

    from among, from amongst — з

    from before — до

    from behind — з-за, із-за, з-поза

    from below — з-під; знизу

    from between — з, із-за

    from beyond — з-за, із-за

    from off — з

    from out (of) — із

    from outside — іззовні; знадвору

    from over — з-за, із-за

    from... till — від... до; з... по

    from...to — від... до; з... у

    far from — далеко не, аж ніяк не

    * * *
    prep
    2) у часовому значенні вказує на початковий момент процесу з, починаючи з; дату до; передається орудн. вiдм.
    3) указує на джерело або походження від, з; передається poд.; вiдм.; особу, у якої що-небудь отримують, здобувають, купують у, в; відтворення оригіналу або зразка, а мову, з якої робиться переклад з
    4) указує на причину, спонуку від, з, із, по; через; підставу по, з, із
    5) указує на запобігання або утримання від чого-небудь від; звільнення, позбавлення кого-небудь, рідше чого-небудь від, з; приховування чого-небудь від кого-небудь від; розставання з; віднімання з, від
    7) указує на матеріал, з якого що-небудь зроблено з, із
    8) указує на особу або предмет, на честь яких що-небудь називають по, за

    from across — із-за, з-за ( моря)

    from among, from amongst — з ( натовпу)

    from before — до

    from behind — із-за, з-за ( будинку)

    from below — з-під; знизу

    from beneath див. from under. from between — з, із, із-за, з-за ( фіранки)

    from beyond — із-за, з-за ( гір)

    from L to R, from left to right — зліва направо ( про людей на фотографії)

    from off — з

    from overз-за ( моря), поверх ( окулярів)

    from... till 3... — до, від... до, 3... по

    from... to 3... — в, від... до від... до, 3... до

    from under, from underneath — з-під ( землі)

    English-Ukrainian dictionary > from

  • 15 наиболее

    нрч.
    1) найбільш(е), (более всего) (най)більш за все (від усього), над усе, (больше всех) (най)більш за всіх (від усіх), над усіх, (пуще всего, особенно) найпаче, (гал.) найпак; (сильнее всего) найдужче, найтяжче; (хуже всего) найгірше. [Найбільше (найдужче) гніваюсь на його за нещирість (М. Грінч.). Ви повинні над усе дбати, щоб не проминути терміну (Київ). Найтяжче я люблю помидори (Звин.). Найгірше мене вразила його брехня (Київ)];
    2) (в сложении) - а) (сложн. форма превосх. степ. от прлг. и нрч. с -лее обычно передаётся, одночленной формой превосх. степ. от соотв. прлг. или нрч., реже (считается руссизмом) - найбільш(е) с формой полож. степ., напр.:) -лее удачный, -но и т. п. - найвдаліший, найвдаліше и т. п. -лее великий - найбільший и (рус.) найбільш великий. [Серед найбільш надійних літературних сил (Рада)]; б) (конструкции -лее с прч. со знач. прлг. передаются, как предыдущ., но найбільш(е) не есть уже руссизм, напр.:) -лее развитые дети, -лее распространённая газета и т. п. - найрозвиненіші (найбільш розвинені) діти, найпоширеніша (найбільше поширена) газета. -лее запутанный - найзаплутаніший (найбільш заплутаний). [Вживання найпростіших і найреалістичніших засобів у найбільш заплутаному і нереальному сюжеті (М. Калин)]; в) (при прч., а также прлг. в синтактич. функции - найбільш(е) с соотв. причастной или глаг. формой или формой полож. степ. прлг., напр.:) Лицам, -лее замешанным в этом деле, не миновать тюрьмы - особам, найбільш уплутаним (що найбільше вплуталися) у цю справу (найбільш причетним, до цієї справи), не минути в'язниці. Служащие, -лее ответственные за это упущение, смещены - службовців, що найбільш(е) відповідають (найбільш відповідальних) за цей недогляд, звільнено.
    * * *
    нареч.
    1) найбі́льше, найбі́льш
    2) (в сложных формах передаётся соответствующими украинскими простыми формами или сложными формами с "найбільш")

    \наиболее ее внима́тельный — найува́жніший, найбі́льш ува́жний, усилит. якнайува́жніший, щонайува́жніший

    \наиболее ее внима́тельно — найува́жніше, найбільш ува́жно, усилит. якнайуважніше, щонайува́жніше

    \наиболее ее ра́звитой — найрозви́неніший, найбі́льш розви́нений

    \наиболее ее распространённый — найпоши́реніший, найбі́льш поши́рений

    \наиболее ее запу́танный — найзаплу́таніший, найбільш заплу́таний

    \наиболее ее уважа́емый — найпова́жаніший, найбі́льш пова́жаний (шано́ваний)

    Русско-украинский словарь > наиболее

  • 16 bad

    I [bæd] 1. adj ( comp worse [wё:s]; sup worst [wё:st])
    1) пога́ний, ке́пський, нега́рний

    the patient is very bad today — хво́рому сього́дні ду́же пога́но

    bad lands амер. — неродю́чі зе́млі

    2) зіпсо́ваний

    to go bad — зіпсува́тися; згни́ти

    3) розбе́щений, розпу́тний; немора́льний
    4) шкідли́вий

    whisky is bad for you — ві́скі вам шко́дить

    5) хво́рий

    a bad leg — хво́ра нога́

    6) си́льний (про біль, холод і т.ін.)

    I have a bad headache — у ме́не ду́же боли́ть голова́

    7) гру́бий ( про помилку)
    ••

    bad blood — ворожне́ча

    bad coin — фальши́ва (неповноці́нна) моне́та

    bad debt — безнаді́йний борг

    bad egg, bad hat, bad lot перен. розм. — пога́на люди́на; шахра́й; непутя́ща люди́на

    bad fairy — злий ге́ній

    bad form — неви́хованість, нетакто́вність

    bad language — ла́йка

    bad name [for] — нега́рна репута́ція

    bad shot — неві́рна до́га́дка

    with bad grace — неохо́че

    to be taken bad — захворі́ти

    2. n
    1) невда́ча; неща́стя, ли́хо

    to take the bad with the good — сті́йко перено́сити мінли́вість до́лі

    2) зби́ток

    to the bad — на зби́ток

    3) заги́бель; зруйнува́ння

    to go to the bad — пропа́сти, заги́нути; зби́тися з пуття́

    from bad to worse — все гі́рше й гі́рше; із вогню́ та в по́лум'я

    II [bæd] = bade

    English-Ukrainian transcription dictionary > bad

  • 17 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 18 turn

    1. n
    1) поворот

    to make (to take) a turn — повернути

    2) оберт
    3) обертання; обертальний рух
    4) вигин, закрут, заворот (ріки, дороги)
    5) зміна напряму
    6) поворотний пункт
    7) зміна (стану)

    turn of the tide — помітна зміна на краще, поворотний момент у чиємусь житті; зміна долі

    8) виток
    9) черга

    turn and turn about, in turn(s), by turns — по черзі

    to take turns — робити щось по черзі, чергуватися, змінюватися

    10) послуга

    to do smb. a good (an ill) turn — зробити комусь добру (погану) послугу

    11) черговий номер програми; вихід (у концерті); сценка; інтермедія
    12) виконавець номера
    13) коротка прогулянка; поїздка

    to take a turn, to go for a turn — прогулятися

    14) короткий період діяльності
    15) робоча зміна
    16) здібність; склад (характеру)
    17) стиль, манера
    18) форма, будова
    19) приступ, припадок; спалах
    20) потрясіння, шок

    to give smb. a turn — шокувати когось

    21) зворот, будова (фрази)
    22) розм. робота
    23) pl менструації
    24) різниця між курсом покупців і курсом продавців (на біржі)
    25) друк. чорниш
    26) зал. обхідна колія
    27) ав. розворот
    28) муз. групето

    turn indicatorав. покажчик повороту

    turn meterав. покажчик швидкості повороту

    at every turn — на кожному кроці; всюди; постійно

    turn of lifeмед. клімактерій

    to serve one's turn — годитися, бути придатним (для певної мети)

    one good turn deserves (asks) another — присл. послуга за послугу

    not to do a hand's turn — сидіти, склавши руки

    2. v
    1) повертати

    to turn one's head — повернути голову, обернутися, оглянутися

    2) повертатися
    3) обертати
    4) обертатися
    5) паморочитися
    6) перевертати, перегортати (сторінки)
    1) перевертатися, крутитися (в ліжку)
    8) перевертати догори дном, перекидати
    9) перевертатися догори дном, перекидатися
    10) загинати, закручувати, відгинати
    11) загинатися; закручуватися; відгинатися
    12) спрямовувати
    13) прямувати
    14) націлювати (зброю)
    15) зосереджувати (увагу)

    to turn one's mind to smth. — зосередитися на чомусь, звернути увагу на щось

    16) змінювати напрям; відхилятися
    17) повертати назад, у зворотному напрямі
    18) обходити, огинати
    19) військ. охоплювати фланг
    20) змінювати
    21) змінюватися; зазнавати змін
    22) вивертати (навиворіт) (тж to turn inside out)
    23) перелицьовувати (одяг)
    24) точити, обточувати (на токарному верстаті)
    25) оброблятися (на верстаті)
    26) обмірковувати (проблеми тощо)
    27) змінювати (тему); переводити розмову
    28) перекладати (на іншу мову)
    29) сформулювати інакше
    30) досягти (певного віку, моменту тощо)
    31) змінити (колір, забарвлення)
    32) змінитися (про колір, забарвлення)
    33) пускати в обіг (гроші)
    34) бути в обігу
    35) псувати
    36) псуватися; прокисати, скисати (про молоко тощо)
    37) зігнути; затупити (лезо)
    38) зігнутися; затупитися
    39) виганяти (худобу)
    40) зрізати шкіру смужкою
    41) орати; перевертати (шар)
    43) повстати (протиagainst)
    44) обертатися проти когось, чогось
    45) перетворювати (наinto)
    46) перетворюватися на щось
    47) робитися, ставати

    turn about — а) обертатися; б) повернутися на 180°

    turn asideвідхиляти (ся), повертати вбік

    turn awayа) відвертати (ся); б) проганяти, не пускати; в) звільняти, виганяти з роботи; г) викликати відразу (огиду); д) виявляти відразу (огиду); є) збиватися з правильного шляху

    turn back — а) прогнати; б) повернути назад; відступити; в) обернутися; г) відігнути

    turn downа) відкидати (пропозицію); відмовляти (комусь); б) зменшувати (газ, світло); в) зменшуватися (про газ, світло); г) відігнути, відгорнути (комір); д) відгорнутися, відігнутися; є) кантувати

    turn in — а) повертати усередину; б) згортатися усередину; в) зайти мимохідь; г) розм. лягти спати; д) с.г. заорювати; є) амер. вручати, здавати; є) повертати, віддавати

    turn inside out — а) вивертати навиворіт; б) вивертатися навиворіт

    turn offа) вимкнути (радіо); б) закрити (кран); в) погасити (світло); г) вигнати, звільнити (з роботи); д) звертати (на інший шлях); є) відгалужуватися (про шлях); є) відвертати увагу; ж) псуватися (про їжу); з) в'янути і опадати (про листя); і) одружити; ї) розм. повісити

    turn onа) вмикати (радіо, світло); б) відкривати (кран)

    to turn on the waterworksрозм. розплакатися; в) залежати (від чогось)

    turn outа) гасити (світло); б) вимикати (газ); в) вивертати (кишені); г) виганяти, проганяти, звільняти; д) припиняти роботу, страйкувати; є) випускати, виробляти; є) прикрашати; опоряджати; ж) прибувати, збиратися; з) розм. вставати (з ліжка)

    1) виявитися (кимсь, якимсь)
    1) викликати; й) іти геть; к) виганяти худобу

    turn over — а) перевертати, перегортати (сторінки); б) перевертатися; в) перетворювати; переробляти; г) передавати іншому; д) обмірковувати; є) відновлювати, поповнювати запаси (товарів); є) тех. зривати (нарізку)

    turn round — а) обертатися, повертатися; б) змінювати (політику тощо); в) примушувати змінити (думку тощо); г) раптово напасти (на когось — on, upon); д) перевертати

    turn underс.г. заорювати

    turn upа) піднімати (ся) угору; загинати (ся); б) підшивати (сукню); в) копати, викопувати; г) посилювати (звук); д) додавати (світла, газу); є) збільшувати (швидкість); є) раптово приходити (приїжджати); ж) траплятися; виявлятися; з) шукати, знаходити (у книзі тощо)

    1) перевертати на спину; ї) розм. спричинювати блювання; й) юр. виправдати через брак звинувачень

    to turn over a new leaf — а) розпочати нове життя; б) виправитися

    to turn one's coatзмінити свої переконання (погляди); перейти на сторону противника

    to turn the day against smb. — зменшити чиїсь шанси; змінити співвідношення сил на чиюсь користь

    to turn smb.'s brain — а) засмутити; б) звести з розуму

    to turn smb.'s head — запаморочити комусь голову

    to turn the tables on — помінятися ролями, бити противника його ж зброєю

    to turn the trick — добитися бажаного ефекту, одержати бажаний результат

    to turn a deaf ear — не слухати, не звертати уваги

    to turn the other cheekбібл. не чинити опору злу

    to turn one's back, to turn one's tail — утекти

    to turn one's back on smb., smth. — а) відвернутися від когось, чогось; покинути когось, щось; ігнорувати когось, щось; б) відмовитися виконати щось

    to turn smb. round one's little finger — обвести когось навколо пальця

    not to know»which way to turn — не знати, що робити

    to turn up one's heels (toes)розм. урізати дуба, простягти ноги, умерти

    * * *
    I n

    at each turnпри кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)

    to give smth; a turn — повернути що-н.

    to give smb; a turn — покружляти кого-н.

    no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот

    a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]

    to make /to take/ a turn — повернути

    backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)

    downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)

    about turn! — кругом!; aвт. розворот

    loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту

    a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець

    at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]

    at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)

    the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться

    turn of the tideмop. зміна приливо-отливної течії [див. є]

    what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)

    the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]

    a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]

    to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.

    there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася

    turn of a bandage — оборот /хід/ бинта

    dead turnseл. мертві витки

    in turn (s), by turns, turn and turn about — по черзі

    laughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши

    he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод

    out of turn — поза чергою [див. є]

    to take turn sробити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися

    my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття

    7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедія
    short turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номер
    to do one's turnвиконувати номер ( програми); виконавець номера
    7)
    коротка прогулянка, поїздка

    to take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)

    to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді

    8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботи

    to take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами

    to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу

    10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)

    peculiar turn of the Greek characterособливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація

    11) здатність; дар; жилка

    he is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики

    12) будова, форма

    the turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)

    I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот

    13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шок

    to give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.

    to have (quite) a turn — відчути шок

    I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину

    14) pl менструації
    15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)
    16) пoлiгp. марашка
    17) з.- д. обхідний шлях; виток
    18) мyз. группетто
    19) aв. розворот
    ••

    turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]

    turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]

    turn of lifeмeд. перехідний період, клімактерій

    to a turn — точно; як потрібно

    done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)

    at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу

    travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців

    out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]

    to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано

    to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)

    to do smb; a good turn — надати кому-н. добру послугу

    to do smb; a bad /an ill/ turn — пошкодити кому-н., надати кому-н. погану послугу

    to serve smb the good turn (of) — = відслужити кому-н добру службу

    to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити

    to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі

    not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити

    one good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу

    II v

    to turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]

    he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися

    to turn one's head — обернутися, повернути голову

    he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися

    he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся

    the tap won't turnкран не відкривається (, не закривається)

    my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити

    she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала

    he kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися

    the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися

    to turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу

    the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися

    to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]

    4) перекидати; перевертати вверх дном

    to turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати

    to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл

    5) загинати; закручувати; відгортати

    to turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися

    to turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги

    to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]

    to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати

    not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]

    I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)

    it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду

    shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє

    7) відхиляти, змінювати напрям

    to turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]

    this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям

    8) (on, upon) націлювати, направляти

    to turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.

    9) огинати, обходити

    to turn a corner — повертати за ріг [ср. є]

    to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]

    10) точити, обточувати на токарному верстаті

    to turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці

    to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)

    11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися зміні

    manners turn with time — з часом, вдача змінюється

    12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати
    14) icт. мати протилежний результат ІІ a
    16) робити, виконувати (стрибок, вправ)

    to turn a somersault — робити /крутити/ сальто

    to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"

    17) обдумувати (питання, проблеми)

    to turn smth in one's head — обдумувати що-н.

    he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг

    he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати

    18) змінювати ( тему); переводити ( розмову)

    to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)

    the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів

    20) змінювати (колір, забарвлення)

    autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути

    the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)

    the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється

    21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)

    to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)

    23) продаватися, йти ( про товар)
    24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)
    25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)

    to turn the edge (of a knife)затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)

    26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)
    27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)
    28) орати, обертати ( пласт)
    29) стр. виводити (зведення, арку)
    31) to turn smth

    to smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.

    to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі

    to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше

    32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)

    his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.

    let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]

    when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему

    33) to turn to smb звертатися до кого-н.

    I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.

    34) to turn to smth звертатися до чого-н.

    to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]

    35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодою

    to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя

    36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.

    to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.

    to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди

    37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівців

    to turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]

    38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягуза

    the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом

    39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцем

    the rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг

    40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.

    she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою

    how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше

    41) to turn smth against smb; smth обертати що-н. проти кого-н., чого-н.
    42) to turn smb against smb; smth відновлювати кого-н. проти кого-н., чого-н.
    43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.

    he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.

    44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.

    to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку

    45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.

    to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу

    when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення

    46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.

    the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.

    the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції

    47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.

    the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a

    48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставати

    to turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]

    to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]

    both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися

    to turn sulky — похмурніти; надутися

    49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) стан

    to turn short — раптово зупинитися, завмерти

    to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)

    to turn tailдив. tail III

    to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.

    to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути

    to turn turtleдив. turtle II

    to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)

    to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)

    to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат

    to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]

    to turn the scale /the balance/ (at)показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)

    hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви

    to turn the other cheekpeл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові

    to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму

    to turn smb 's head — закрутити кому-л голову

    to turn headicт. мужньо чинити опір

    to turn the /one's/ back — відвернутися, піти

    to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.

    to turn the tables on smbдив. table I

    to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]

    to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/

    to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію

    turn — "змінити шкуру"

    not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути

    not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути

    to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)

    to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]

    to turn loose on smb — накинутися на кого-н.

    to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.

    to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.

    to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння

    to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом

    to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи

    he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки

    to turn ones hand upon smbicт. убити кого-н.

    to turn smb; smth to ridicule — піддавати кого-н., що-н. насмішкам, висміювати кого-н., що-н.

    to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.

    we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.

    to turn smth on its head — перевернути що-н. вверх дном, поставити що-н. ( з ніг) на голову

    to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності

    to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.

    to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще

    not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]

    it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/

    to turn smth inside out — вивертати навиворіт

    to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном

    to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном

    English-Ukrainian dictionary > turn

  • 19 all

    I n
    1) ( часто All) все суще; світ, всесвіт
    2) найдорожче або найцінніше для кого-небудь
    II a
    1) весь, цілий, вся, усе; усі
    2) усякий, усілякий; кожний; будь-який
    3) весь, найбільший, граничний; максимально можливий
    4) який-небудь, який би то не було
    5) емоц.- посил. весь
    III adv
    1) цілком, повністю; зовсім; тільки, нічого крім, винятково
    2) cпopт.; жapг. порівну, рівно ( про рахунок)

    love all — по нулю, 0: 0

    all alongрозм. увесь час, завжди

    all round, all around — навкруги, з усіх боків

    all through — усе повністю, до кінця

    all at once — раптом, відразу, раптово; одночасно

    all of a sudden — раптом, зненацька

    all the better [worse] — тим краще [гірше]

    all the same — байдуже, однаково

    all there — пильний, завжди напоготові

    not all there — придуркуватий, дурнуватий

    all upпoлiгp. ( повністю) набраний; безнадійний

    IV indef; pron
    1) усі; усе

    all of yci; yce. best of all — найкраще; найбільше

    one and all, each and all — усі до одного

    not at all — нітрохи; будь ласка, не варто подяки

    nothing at all — зовсім нічого; дурниця

    and all;, — все інше;, так далі, тощо

    in all — усього, в цілому

    English-Ukrainian dictionary > all

  • 20 нога

    1) (вместе со ступнёй или без ступни) нога (мн. ноги, ніг); (ступня) нога, (зап.) стопа. [Тупне кінь ногою (Шевч.). Хлопчик стоїть на одній нозі (М. Вовч.). Вовка ноги годують (Номис). Стежка засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не видно на його білій скатерті (Франко)]. Две, обе -ги - дві, обидві ноги (нозі). [Стає на руках, одкидає обидві нозі назад, неначе брикає ними (Н.-Лев.)]. Левая, правая -га - ліва, права нога. Задние, передние -ги - задні, передні ноги. Деревянная -га - дерев'яна нога, (деревяшка) дерев'янка, (костыль) милиця. Вверх -гами - а) (в прямом знач.) догори ногами, горініж, сторч головою; б) (перен.: вверх дном) догори ногами, догори коренем, шкереберть. [Все він перевернув догори коренем (Звин.)]. -гами вниз (к земле) - долініж. Босыми -гами - босими ногами, (босиком) босоніж. В -гах - в ногах. Пусть не путается в -гах партии - (не)хай не плутається під ногами в партії. На босую -гу - на босу ногу, (на-)босоніж, на-босе. Лёгкий на -гу - см. Лёгкий 7. Он на -гах (ходит, здоров) - він уже підвівся (став) на ноги, він уже ходить, він уже здоровий (одужав, вичуняв, диал. оклигав и оклигнув). Он уже опять на -гах - він уже знов(у) на ногах. В грехах, да на -гах - у гріхах, та на ногах. Быть весь день на -гах - бути цілий день на ногах, цілий день не сісти (не присідати). [Я-ж цілий день не сяду! (Звин.)]. Под -гами - під ногами, (изредка) під ногою. [Ви підіймаєтесь сходами; вони риплять під вашою ногою (Микит.)]. С головы до -ног, с ног до головы - від голови до ніг (зап. до стіп), від ніг (зап. від стіп) до голови. [Обміряв її величним поглядом од голови до ніг (Крим.)]. Вооружённый с головы до ног - озброєний від голови до ніг (до п'ят). Со всех ног - що-духу (в тілі), що є (єсть) духу, скільки духу, що-дух у тілі (М. Вовч.), що ноги несуть (несли), (во всю прыть) чим-дуж, (во все лопатки) на всі заставки, на всю витягу, (опрометью) прожогом. С руками и (с) -гами - з руками й (з) ногами. У чьих ног - коло (біля) чиїх ніг (зап. стіп), (зап.) у чиїх стіп. [У стіп твоїх (душа) весь свій тягар скидає (Франко)]. Ни -гою (к кому) - (а)ні кроку (ні ногою) (до кого). -ги не клади (не ставь, не заноси) куда - і ступнути (і ходити) не думай куди, (а)ні кроку (ні ногою) куди. -ги моей не будет у тебя - ноги моєї не буде в тебе. Бросаться, броситься кому в -ги - кидатися, кинутися кому в ноги (під ноги, до ніг), падати, впасти кому в ноги (під ноги, до ніг). [Упав фараону під ноги (Франко). Він упав до ніг милосердного анабаптиста (Кандід)]. Быть на короткой (дружеской) -ге с кем - см. Короткий 4. Быть (стоять) одной -гой в могиле - бути одною ногою в труні (в домовині), стояти одною ногою над гробом (у гробі, в домовині). Валиться, свалиться с ног - на ногах не стояти (не встояти), валитися (падати), звалитися (з ніг). [Вийду за ворота, від вітру валюся (Метл.)]. Вставать с левой -ги, левою - гою (с постели) - вставати на ліву ногу (лівою ногою) (з постелі, з ліжка). Давай бог -ги - ходу, хода, драчки, навті[е]ки, навтікача; срв. Наутёк. [Як побачив це я, кинув мерщій кавун, та ходу (Звин.). Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (М. Вовч.)]. Держать свой дом на приличной -ге - держати (тримати) свою господу на порядній (пристойній) стопі (на пристойній лінії, як у (добрих) людей, як порядним людям годиться). Держаться, удержаться на -гах - триматися (держатися), втриматися, (вдержатися) на ногах. Жить на широкую (на большую, на барскую) -гу - жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському, диал. велико), розкошувати, панувати. [Захотів він велико жити і аж три кімнати собі найняв (Лубенщ.)]. Итти (-га) в -гу - іти (ступати) (нога) в ногу, іти (ступати) ступінь у ступінь, (держать шаг) тримати крок. [В мене донька в ногу з Жовтнем завжди йде (Влизько). Він так ступінь у ступінь ступає, наче міря, як тра ступати (Канівщ.). Жовнярський крок тримати (Франко)]. Не в -гу итти, сбиваться (сбиться) с -ги - іти не в ногу. Итти -га за -гу (-га по -гу) - іти нога за ногою; см. ещё Медленно 1 (Итти -но) и Плестись 2. [Ішов захожий тихо, нога за ногою (Мирний)]. Кидать, кинуть что под -ги кому - кидати, кинути що під ноги кому. Кланяться, поклониться в -ги - кланятися (вклонятися), вклонитися в ноги. [Вклонилася низенько, аж в самії нозі (Сл. Закр.)]. Класть (слагать), положить (сложить) что к -гам чьим - класти (складати), покласти (скласти) що до ніг чиїх. [До ніг народженої з піни складайте… ліхтар мій… і кий (М. Зеров)]. -ги носят - ноги носять. Куда -ги понесут - куди ноги понесуть, (куда глаза глядят) світ за очі (за очима), куди глядя, навмання, навманя[ь]ки. Отбиваться от чего руками и -гами - відбиватися від чого руками й ногами, (сопротивляться) пручатися проти чого руками й ногами, опинатися (огинатися) (що-сили) проти чого. Переваливаться с -ги на -гу - перехилятися (перехняблюватися) з боку на бік, коливати з ноги на ногу; см. Переваливаться 3. Переминаться с -ги на -гу - переступати з ноги на ногу (фам. з однієї на другу), (топтаться) тупцюватися, тупцятися, топтатися. Плясать в три -ги - витанцьовувати на всі заставки. -ги не повинуются (не слушаются) - ноги не слухають(ся) (не х(о)тять слухатися). -ги подкашиваются, подкосились - ноги підломлюються (підтинаються, мліють), підламалися (підтялися, помліли). Поднимать, поднять (поставить) кого на -ги - а) (больного) зводити, звести кого на ноги, на світ пустити кого. [Хто мене на світ пустив? - Я тепер здорова (Мартинов.)]; б) (перен.) зводити (ставити), звести (поставити) кого на ноги; срв. Поставить 1. Подставлять -гу - см. Ножка (Подставлять -ку). Положить -гу на -гу - закласти ногу на ногу. Поставить войска на военную, на мирную -гу - перевести військо на воєнне, на мирне становище. Протянуть -ги - а) (в прямом знач.) простягти (витягти) ноги, (о мног.) попростягати (повитягати) ноги; б) (умереть) простягтися, випростатися, (вульг.) задерти ноги, дуба дати, ґиґнути, освіжитися, перекинутися. См. Протягивать 1 (-нуть ноги). Сбивать, сбить с ног кого - збивати (валити, звалювати), збити (звалити) з ніг кого; см. ещё Заморочить кого. Связать кого по рукам, по -гам - зв'язати кому руки й ноги, (сделать жизнь несчастной) зав'язати кому світ. Срезать кого с ног - знеславити, зганьбити, зганьбувати кого. Ставать (вставать, становиться), стать (встать) на -ги - а) (в прямом знач.) зводитися (здійматися, спинатися), звестися (знятися, с[зі]п'ястися) на ноги, (порывисто) схоплюватися (зриватися), схопитися (зірватися) на (рівні) ноги; б) (перен.) спинатися (зводитися, здійматися), с[зі]п'ястися (звестися, знятися) на ноги (на собственные -ги: на власні ноги), (диал.) оклигати, оклигати и оклигнути. Срв. Подниматься. [Коли довелося спинатися на власні ноги, то обставини дуже змінилися на гірше (Н. Громада). Він довго бідував; оце оклигав, як зробився завідуючим ремонтами (Лубенщ.)]. Ставать (вставать, становиться подниматься), стать (встать, подняться) на задние -ги - ставати, спинатися, зводитися, здійматися), стати (с[зі]п'ястися, звестися, знятися), (о мног.) поставати (поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги, (на дыбы) ставати, стати, (о мног.) поставати цапа (цапки, цапком, ставма, дуба, дибки дибка, гопки). Не знает, на какую -гу, стать - не знає, на котру ступити (ступнути). Стать без ног - позбутися ніг, втратити ноги, зробитися безногим, збезножіти. Еле -ги унести откуда - ледве ноги винести, ледве втекти (диал., зап. вивтекти) звідки. Унеси бог -ги - аби тільки (лиш(е)) втекти; см. ещё выше Давай бог -ги. Руками и -гами упираться - упиратися руками й ногами; см. ещё выше Отбиваться руками и -гами. Хромать на одну -гу - кульгати (шкандибати, шкатульгати) на одну ногу. Ног под собою не чувствовать (не чуять) - землі (ніг) під собою не чути. [Землі під собою не чув: як той вітер мчавсь (Мирний)]. Шаркать -гами - човгати (совгати) ногами. Одна -га тут другая там - одна нога тут, друга там; (реже) на одній нозі. [«Хутче-ж!» - «На одній нозі» (Свидн.)]. За глупой головой и -гам непокой - за дурною головою і ногам лихо (Приказка). Баба-яга, костяная -га - баба-яга нога-костюга, баба-яга костяна нога (ЗОЮР II);
    2) (подставка, стойка) нога; срв. Ножка 2;
    3) строит., техн. - (крана, копра, циркуля) нога; (наслонная) наріжник (-ка); (стропильная) кроквина;
    4) (у сапожников) копил (-ла); см. Колодка 3;
    5) (снопов) ряд (-ду), рядок (-дка).
    * * *
    нога́

    быть (стоя́ть) на ра́вной \нога ге́ с кем — бу́ти (стоя́ти) на рі́вній нозі́ з ким

    взять (дать) \нога гу — узя́ти (да́ти) но́гу

    в \нога га́х — в нога́х

    встать с ле́вой (не с той) \нога ги́ — стати на ліву (не на ту) ногу, вста́ти лі́вою ного́ю

    дава́й Бог \нога ги — дава́й (дай) бо́же но́ги, но́ги на пле́чі

    еле́ (едва́, наси́лу) \нога ги волочи́ть (влачи́ть, таска́ть) — ле́две (ледь, наси́лу) но́ги волочи́ти (волокти́, тягти́, тягну́ти)

    идти́ (шага́ть) [\нога га́] в \нога гу — іти́ (ступа́ти, крокува́ти) [нога] в но́гу

    идти́ в \нога гу с чем — іти́ в но́гу з чим

    кла́няться в \нога ги кому́ — кла́нятися (уклони́тися) в но́ги кому́

    к \нога ге — воен. до ноги́

    ле́вой \нога гой сде́лать что — перен. разг. лі́вою ного́ю зроби́ти що

    на \нога га́х — на нога́х

    на широ́кую (на большу́ю, на ба́рскую) \нога гу — на широ́ку но́гу, розкошу́ючи; на всю губу́

    не слыша́ \нога г [бежа́ть, мча́ться] — не чу́ючи (не чувши) ніг під собо́ю [бі́гти, мча́ти, мча́тися]

    ни \нога го́й к кому́ (куда́) — перен. ні ного́ю до ко́го (куди́)

    \нога га́ за́ но́гу идти́ (тащи́ться, плести́сь) — нога́ за ного́ю іти́ (тягти́ся, пле́нтатися)

    одна́ \нога га́ здесь [а] друга́я там — одна́ нога́ тут, [а] і́нша там; одна́

    \нога га́ в моги́ле (в гробу́) — одна́ нога́ в труні (в домови́ні)

    стои́т одно́й \нога гой в моги́ле (в гробу́) кто — см. гроб

    отку́да [то́лько] \нога ги взяли́сь — зві́дки (де) [тільки] си́ли взяли́ся (си́ла взяла́ся)

    поста́вить (организова́ть) что на каку́ю \нога гу — перен. поста́вити (організува́ти) що на яку́ но́гу

    поста́вить (подня́ть) на́ но́ги кого́ — перен. поста́вити (підня́ти) на но́ги кого́

    слета́ть на одно́й \нога ге куда́ (к кому́) — зліта́ти на одні́й нозі́ куди́ (до ко́го)

    со всех ног [броса́ться, кида́ться] — з усі́х ніг (скі́льки си́ли, щодуху, що є ду́ху, скі́льки ду́ху, чимду́ж, чимду́жче, щоси́ли, щоси́л, що є си́ли, що є сил) [ки́датися]

    стать (встать, подня́ться) на́ ноги — ста́ти (вста́ти, підня́тися) на но́ги

    стать на дру́жескую (на коро́ткую) \нога гу с кем — ста́ти на дру́жню (на коро́тку) но́гу з ким

    стоя́ть на [свои́х, со́бственных] \нога га́х — стоя́ти на [своїх, вла́сних] нога́х

    хрома́ть на о́бе \нога ги́ — кульга́ти (шкутильга́ти) на оби́дві ноги́

    чего́ моя́ (твоя́) [ле́вая] \нога га́ хо́чет — чого́ моя́ (твоя́) [ліва] нога́ хо́че

    что́бы \нога ги́ чье́й не́ было у кого́ (где) — щоб нога́ чия́ не була́ (щоб ноги́ чиє́ї не було́) в ко́го (де)

    Русско-украинский словарь > нога

См. также в других словарях:

  • Porsche — Dr. Ing. h.c. F. Porsche AG Тип Акционерное общество …   Википедия

  • Руэда (танец) — У этого термина существуют и другие значения, см. Руэда. Руэда (исп. rueda  колесо, круг, также  rueda de casino)  особая, кубинская по происхождению, разновидность танца сальса, исполняемая несколькими парами одновременно (от …   Википедия

  • Porsche — (Порш) Компания Porsche, история компании, деятельность компании Компания Porsche , история компании, деятельность компании, руководство компании Содержание Содержание Определение Деятельность Dr. Ing. h.c. F. AG Логотип История 1931—1948:… …   Энциклопедия инвестора

  • Шевченко, Тарас Григорьевич — В Википедии есть статьи о других людях с фамилией Шевченко. Тарас Григорьевич Шевченко Тарас Шевченко[1] …   Википедия

  • Silent Hill 4: The Room — У этого термина существуют и другие значения, см. Silent Hill. Silent Hill 4: The Room Американская обложка игры с изображением запертой квартиры и Призрака Разработчик …   Википедия

  • Шевченко, Тарас — Тарас Григорьевич Шевченко Тарас Григорович Шевченко Имя при рождении: Тарас Григорьевич Шевченко Дата рождения: 9 марта 1814 Место рождения: село Моринцы Киевской губернии, Российская империя Дата смерти: 10 марта 1861 …   Википедия

  • Шевченко Т. — Тарас Григорьевич Шевченко Тарас Григорович Шевченко Имя при рождении: Тарас Григорьевич Шевченко Дата рождения: 9 марта 1814 Место рождения: село Моринцы Киевской губернии, Российская империя Дата смерти: 10 марта 1861 …   Википедия

  • Шевченко Т. Г. — Тарас Григорьевич Шевченко Тарас Григорович Шевченко Имя при рождении: Тарас Григорьевич Шевченко Дата рождения: 9 марта 1814 Место рождения: село Моринцы Киевской губернии, Российская империя Дата смерти: 10 марта 1861 …   Википедия

  • Шевченко Тарас Григорьевич — Тарас Григорьевич Шевченко Тарас Григорович Шевченко Имя при рождении: Тарас Григорьевич Шевченко Дата рождения: 9 марта 1814 Место рождения: село Моринцы Киевской губернии, Российская империя Дата смерти: 10 марта 1861 …   Википедия

  • ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД — обнимает собой время от момента окончания операции до выздоровления б ного. Одновременно с двумя другими актами, обеспечивающими успех операции, подготовкой к операции (см. Предоперационный период) и самой операцией (см. Операции) правильное… …   Большая медицинская энциклопедия

  • Смертельное влечение — Heathers …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»